У період з 1 січня 1994 року до 1 травня 2016 року (день набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889) пенсійне забезпечення державних службовців було врегульовано Законом України «Про державну службу» № 3723 як спеціальним законом, передусім приписами статті 37 Закону № 3723.
Хто має право на одержання та перерахунок пенсій державних службовців?
Згідно частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723 на одержання пенсії державних службовців мали право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV, за наявності страхового стажу, потрібного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, визначеного абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058, зокрема стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку; пенсію державним службовцям було призначено в розмірі 60 відсотків суми їхньої заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, – у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року – страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.
Перерахунок розміру вже призначених пенсій державних службовців запроваджено Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну службу» від 16 січня 2003 року № 432-IV, яким Закон України «Про державну службу» № 3723 доповнено статтею 37-1 «Порядок і умови перерахунку пенсій державних службовців», згідно з якою «в разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв’язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за Законом № 3723 здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій; перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховується збір на обов’язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії».
Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року № 76-VIII текст статті 37-1 Закону № 3723 було викладено в новій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України».
Згідно з пунктами 4, 5 постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31 травня 2000 року № 865 зі змінами у період із 8 травня 2003 року до 1 грудня 2015 року було встановлено порядок перерахунку призначених пенсій державних службовців у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
З 01.05.2016 року набрав чинності Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII, на підставі якого втратив чинність Закон України «Про державну службу» від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (крім статті 37, що застосовується для осіб, зазначених у пунктах 10 i 12 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, якими передбачено право виключно на призначення пенсії).
Статтею 90 Закону України «Про державну службу» №889 визначено, що пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (надалі – Закон №1058), тобто на загальних умовах.
Законом України «Про державну службу» № 889 не встановлено права на індексацію та перерахунок пенсій особам, яким пенсії призначено на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723.
Відтак, із дня набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889 пенсійне забезпечення державних службовців унормовано Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», як загальним законом, що регулює відносини між усіма суб’єктами системи загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, що фактично унеможливило проведення перерахунку пенсій державних службовців.
Так, Конституційним Судом України у справі за конституційною скаргою Мосюрчака Василя Івановича щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпункту 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (щодо гарантій соціального захисту державних службовців) було ухвалено рішення від 23 грудня 2022 року № 3-р/2022 (справа № 3-132/2018(5462/17).
Конституційний Суд України зважив на те, що внаслідок застосування підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 існує відмінність у розмірах пенсій державних службовців, призначених на підставі статті 37 Закону № 3723, залежно від часу призначення пенсій та зазначав, що сучасний стан законодавчого врегулювання з перерахунку розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, є не звичайною законодавчою прогалиною (лакуною), а законодавчим упущенням (legislative omission), наявність якого є порушенням Конституції України. Для розвитку, конкретизації та деталізації приписів статей 3, 8, 24, 46 Основного Закону України перерахунок розмірів пенсій обов’язково має бути внормований у законі, ухваленому Верховною Радою України.
Незабезпечення державою законодавчого підґрунтя для функціонування ефективного юридичного механізму перерахунку розмірів пенсій, інших видів соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, зокрема у зв’язку із законодавчим упущенням в унормуванні суспільних відносин, свідчить про ілюзорність конституційних гарантій права на соціальний захист та порушення низки конституційних норм і принципів.
Виявлене в підпункті 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 законодавче упущення вказує на невиконання державою позитивних обов’язків з унормування в законі певного сегмента пенсійних відносин, є дискримінаційним щодо суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, не забезпечує дотримання юридичної рівності як одного зі складників принципу верховенства права (правовладдя) та порушує конституційні гарантії права на соціальний захист.
Конституційний Суд визнав таким, що не відповідає Конституції України ( є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що він унеможливив перерахунок розмірів пенсій, призначених на підставі статті 3 7 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами.
Підпункт 1 пункту 2 розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII, визнаний неконституційним у зазначеному аспекті, втрачає чинність через три місяці з дня припинення чи скасування в Україні воєнного стану, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 року № 64/2022 зі змінами.
Водночас Конституційний Суд вказав на необхідність Верховній Раді України внормувати перерахунок розмірів пенсій суб’єкта права на конституційну скаргу та інших осіб, яким надано право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ зі змінами, з урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення.
Попри те, що Конституційний Суд України визнав неконституційною норму, яка унеможливлювала перерахунок пенсій державних службовців, однак, на практиці жодних змін поки не відбулося, оскільки ця норма продовжує діяти до припинення воєнного стану, а Верховна Рада ще не врегулювала питання перерахунку пенсій на законодавчому рівні.
Однак, це не єдина проблема, яка існувала в пенсійному забезпеченні державних службовців.
Так, відповідно до вищезазначеної статті 37 Закону №3723, на одержання пенсії державних службовців мають право:
- чоловіки, які досягли віку 62 роки;
- жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-15,
з урахуванням наступних умов:
- особа має не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до державної служби, визначених статтею 25 Закону №3723 та станом на 01.05.2016 року займала посаду державного службовця;
- особа має не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до державної служби, визначених статтею 25 Закону 3723 (незалежно від факту роботи на 01.05.2016 року).
За того формулювання статті 37 Закону №3723, інтереси деяких категорій громадян не враховані, зокрема:
- Громадян, які працювали на посадах державних службовців, але станом на 1 травня 2016 року не мали 10 років стажу, тобто за таких умов вони втрачали право на пенсію;
- Громадян, які станом на 1 травня 2016 року вже не працювали на посадах державних службовців, але мали менше, ніж 20 років стажу, також не мали права на пенсію.
Враховуючи вищевикладене, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини – звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням визнати такими, що не відповідають статті 1, частині другій статті 3, частинам першій, другій статті 8, частині другій статті 19, частинам другій, третій статті 22, статті 40, частинам першій, другій статті 46, статті 64 Конституції України (є неконституційними), статтю 90, підпункт 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII (далі – Закон № 889) у частині поширення статті 37 Закону України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами (далі – Закон № 3723) лише на осіб, визначених у пунктах 10, 12 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889, а також у частині непродовження дії статті 37-1 Закону № 3723 щодо перерахунку призначених пенсій державних службовців; частину сьому статті 21 Закону України „Про службу в органах місцевого самоврядування“ від 7 червня 2001 року № 2493-III зі змінами.
Конституційним Судом України ухвалено важливе рішення від 20 січня 2026 року №1-р/2026 (справа №1-301/2019(7129/19).
На чому акцентує Конституційний Суд України?
Так, 15 березня 2000 року, Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17 лютого 2000 року № 1461-III, який набрав чинності 15 березня 2000 року, запроваджено додатковий збір на обов’язкове державне пенсійне страхування із заробітної плати державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування у розмірі від 1 відсотка до 5 відсотків залежно від розміру заробітної плати (зокрема, 5 відсотків – з частини сукупного оподатковуваного доходу в розмірі понад 501 гривню).
З 1 січня 2011 року Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року № 2464-VI, було встановлено єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у розмірі 6,1 відсотка бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього закону, для платників, які працюють на посадах, робота на яких зараховується до стажу, що дає право на одержання пенсії, зокрема, відповідно до Закону № 3723, а також 3,6 відсотка – для працівників, які працюють на умовах трудового договору.
Отже, до набрання чинності Закону України «Про державну службу» № 889 відрахування до Пенсійного фонду України із заробітної плати державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування були значно вищими порівняно з відрахуваннями із заробітної плати інших осіб.
Конституційний Суд України вважає, що сплата додаткового збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та/або єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування із заробітної плати державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування (далі – підвищені відрахування) упродовж тривалого часу – з 15 березня 2000 року до 30 квітня 2016 року включно – сприяла виникненню правомірних очікувань щодо підвищеного розміру їх пенсійного забезпечення у майбутньому.
Тобто, законодавець не передбачив для таких громадян, які не мали необхідного стажу, перехідних умов пенсійного забезпечення та/або компенсаційних механізмів, оскільки одна з вимог справедливості полягає в тому, що розмір пенсії має бути прямопропорційним до розміру внесків, які були сплачені державним службовцем.
Відтак, зміна юридичного регулювання пенсійного забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування призвела до суттєвої різниці у рівні їх пенсійного забезпечення, що не забезпечує дотримання юридичної рівності – одного зі складників принципу верховенства права – та порушує конституційні гарантії права на соціальний захист.
За таких обставин, Конституційний Суд України у рішення від 20 січня 2026 року №1-р/2026 (справа №1-301/2019(7129/19) ухвалив:
«2. Визнати таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року № 889-VIII у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом України „Про державну службу“ від 10 грудня 2015 року № 889-VIII обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону України „Про державну службу“ від 16 грудня 1993 року № 3723-XII зі змінами».
Разом з тим, виконання цього Рішення неможливе без належного законодавчого врегулювання. Визнання підпункту 1 пункту 2 розділу XI „Прикінцеві та перехідні положення“ Закону № 889 неконституційним через відсутність перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період із 15 березня 2000 року до дня набрання чинності Законом № 889 обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 1 травня 2016 року не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723, покладає на державу позитивний обов’язок щодо унормування цих питань із урахуванням приписів Конституції України та цього Рішення у розумний строк.
Як Висновок….
Конституційний Суд України демонструє позитивну динаміку у захисті прав та свобод державних службовців, визнаючи неконституційними норми, які унеможливлювали перерахунок їх пенсій, а також призначення пенсії окремим категоріям державних службовців. Втім, через дію воєнного стану на території України, остаточне врегулювання та реалізація цих питань, можливі лише після закінчення воєнного стану, що надасть Верховній Раді можливість запровадити відповідні законодавчі механізми.
Якщо залишились додаткові питання чи необхідна допомога щодо перерахунку пенсій, то зв’яжіться з нами!
Наші контакти:
Адвокати: +38 (096) 001 33 55